Cocaine МАРИХУАНА APVP Плюхи Мяу-Мяу Соликамск

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Я сначала просто хотела купить дистиллят ТГК для своей коллекции закладок, чтобы чувствовать себя настоящей наркогангстершей. Но все пошло не так, как я представляла. Заходила я в одну забегаловку по соседству, где обитал наш местный чечик, за истинный курительный экшн. Надо сказать, что он был настоящим пацаном с большой буквы - весь в татуировках, с косичками и в стильных кедах. Всегда был в курсе всех закладок в округе, так что можно было рассчитывать на него, когда нужно было достать что-то особенное. Опять же, надо было быть осторожным, чтобы не нарваться на каких-то кикеров. Они всегда приводили только к неприятностям. Но мне повезло - чечик знал свое дело и предложил мне конопляный дистиллят ТГК, который обещал быть на уровне. Мне пришлось собрать всю нереальную наличку, чтобы достать этот кокос. Но я решила, что стоит этого. А для меня это было как билет в другую реальность, где я могла забыть о своих проблемах и просто мазаться этим дистиллятом. И вот, наконец, я получила свою дозу. Я побежала домой, закрыла дверь на замок и налила себе хмурь. Потом достала дистиллят и начала его курить. Боже мой, какой был запах! Я чувствовала себя такой крутой, такой важной, даже несмотря на то, что была просто мелкой дилетанкой в мире запретных веществ. Но тут я услышала стук в дверь. И не просто стук, а такой, что я думала, что она развалится. Я быстро спрятала все свои закладки, чтобы не попасть в переплеты. Подойдя к двери, я услышала громкий голос начальника, который нахамил мне не по-детски. Я открыла дверь и увидела его стоящим там с выражением неприязни на лице. "Что я тут вижу?" - спросил он, смотря на меня сверху вниз. "Ты курить начала или что? А что ты себе позволяешь покупать такие вещи?" Я почувствовала, как кипит ярость внутри меня. Как он смеет меня осуждать, когда сам не лучше? Я вспомнила все его злобные приказы, его постоянные команды и унижения. А тут он стоит передо мной, как величайший нравоучитель. "Знаешь что, начальник? Я тебе скажу, что я так устала от твоих придирок и унижений. Ты думаешь, что ты лучше меня? Ты не видишь своей собственной грязи, от которой ты мазаешься? Ты такой же наркоман, как и я, только на твою дозу идут власть и контроль над людьми." Он смотрел на меня с недоумением, не ожидая такой реакции. "Ты о чем вообще говоришь? Я власть и контроль? Ты что, сошла с ума?" "Нет, начальник, это ты сошел с ума! Ты думаешь, что ты лучше всех, но ты просто дилетант в своем деле." Он открыл рот, но не смог ничего сказать. Я просто закрыла дверь и оставила его стоять там в недоумении. Я больше не хотела быть его марионеткой, желавшей только одного - уйти от него и начать новую, свободную жизнь. Так что я зажгла свою закладку и ушла в мир дистиллята ТГК, где я была свободна и независима. Я забыла о начальнике, о его унижениях и о всем, что связано с ним. Наконец-то я могла быть самой собой и жить по-настоящему. В итоге, я не только купила дистиллят ТГК, но и послала своего начальника в жопу. Было страшно, но я не сожалею ни о чем. Я осознала, что нет смысла тратить свою жизнь на тех, кто не ценит и не уважает тебя. Я заслуживаю большего и теперь я могу достичь самых высоких катушек со своими закладками и наркогангом. Я - настоящий наркостар!